Kyiv Fall Dirt — ух, насичено!
Ух, гонка була дуже насичена подіями.
Постійні натяги, атаки і все вирішилось спринтом.
А ще підвезли нових покращених грейвелів, другого рівня.
У стартовий коридор заліз коли там вже було повно народу. Став десь у 3–4 ряд ближче до лівого боку.
Трохи непокоїли невідомі тіпи, що виглядали швидко. Особливо виділявся тіп виду “типовий спартсмєнчік”.
UPD — як виявилось після публікації — він бігун, не мс по сх.
Весною купив вельчик — восени дрючить кантріл. Вам так не буде (с).
У гонці сприймав як спортіка, тому міняти нічого не буду.
UPD 2 — трішки бреше. І він орієнтувальник з Львова. Ганяється вже давно. І здається з ДЮСШ (тут пруфа не маю).
І ще непокоїло, що вони всі скучкувались праворуч. Вони гарно прискорились відразу.
Тому зі старту швиденько беру лівіше під край і наздоганяю голову.
Вчора (у сб) їхав ІТТ і добряче виклався. Але на диво, сьогодні ноги фактично свіжі.
Все одно намагаюсь вкатистись і не поспішаю, сидячи на колесі.
Швидкі голови пробують лізти вперед на перших же грунтах. Спортсмєнчік натягує, прекладаюсь за ним. Хом’яки посипались.
І тут в чат вривається Женя Шилов.
І відразу заряджає.
Перекладаюсь до нього.
Женя “б’є копитом” і робить протяжки. Дивлюсь, а грейвели не сипляться, за нами добрячий натовп.
Спортсменчик відпочив і пробує втекти. За ним грейвол, сідаю за ним — нехай наздоганяє.
Шилов знову навалює. Але щось нас все ще багато.
Кажу Жені попуститись — в мене є план!)
Бобриця, з асфальту вліво на розбитий спуск — сюди заскакуєм перші. Вузькі колеса трохи відстали.
А ми з Женєю влупили на повну вздовж ставка.
На дамбі трохи скидаєм. А у тягун знову навалюєм.
За переїздом дороги зміняю Женю і навалюю до виїзду з лісу.
Навалював походу ніоч — бо все одно нас багато.
Тому перестаю крутити і спіню собі на першій позиції.
Те, що на рівнячку і міні тягунку ніхто не їде вперед — гарний знак.
Скатуємся до ставка. Шпилька ліворуч на грунт — треба знову зарядити. Там великі ями і можна створити кілька важких митей для грейвелів.
І тут нас прошивають пара грейвелів)
Схоже плани були не тільки в нас)
Сідаємо у поїзд.
Летимо через дамбу, а там кравчучка прямо посеред дороги. І бабка вилазить з кущів.
Ніби всі безпечно оминули і ніхто не розмотався.
Грейвели втупились у барани і летять асфальтом повз поворот на грунт. Кручу “не туди!”.
Женя повертає вчасно і ось ми знову попереду.
А у моєму плані цей тягун був другим ключовим — тут є крутячки і пісочок.
Тому вйо!
Скоро виходжу вперед і протягую. Пісочний торчик гарно поїхав.
Вийшло посіяти не тільки грейвелів, а і мтб.
Скоро обертаюсь — на колесі нікого, засвіт добрячий і зростає.
А я то думав що Hutchinson Kraken + Skeleton — не найкраща резина для пісчаних ванн.
Схоже помилявся)
За лісом мають бути відкриті рівняки — самому буде важко. Тому вирішую скинути і почекати щоб ще хтось переклався.
З лісу виїхали Шилов, Кресан, Гуральський і спортік на СХ.
Матрасимо. Хтось пропонує прискоритись, і попрацювати змінами, щоб більше ніхто не переклався.
Женя відпрацьовує (і Кресан здається також), я відпрацьовую.
Здаю зміну. Тут щось зачухались, а хтось хотів профілонити.
І спортсменчик летить вперед.
Ми пусті.
Трохи потупили. Вишикувались і поїхали змінами добирати.
Було дуже весело і захоплююче.
Гуральський трохи філонив зміни, я вже думав його скинути (а ще думав що він “мій клієнт” — в моїй категорії). Потім він виправився і також почав виходити вперед.
Сиджу у 10 см за Шиловим і тут ми влітаємо на шикану з якимись дикими коліями. Перелітаю це все на колесі — дуже бодряще!
З однієї ями трансфером у іншу яму, десь колія як контр.
УХ!
І за цю шикану зменшили розрив метрів до 25.
І так трохи потримали)))
Коли наздогнали — дивлюсь, а він вже червоненький. Кажу “го-го-го!” — може скинемо.
Натягуєм, він сідає — не скинули.
За Білогородкою викатуємся на асфальт перед шосейною групою.
Пропускаєм їх.
Юра каже — “спортсменчик — майстер спорту по СХ”. І він може спробувати підсісти у групу до шосерів.
І що б ви думали — дійсно скоро бачимо його з головою у дупі групи.
Нам скоро поворот. Сподіваюсь що він поїде далі з шоссерами — ото була б ржака)))
Не поїхав(((
Наздогнали.
Біля коровників їмо. Що робить спортсменчик — атакує коли інші їдять.
Мудацька тактика.
Наздогнали.
У пісках Женя натягує, за ним Кресан, і вони від’їхали метрів на 5–7 (я тупив обходячи спортіка).
Аж тут Юра ловить колію і летить у кукурудзу. Виглядало епічно.
Почекали Юру і далі матрасили аж до Петропавлівки. Там побачили, що нас наздоганяє Колянчик і трохи прискорились.
Ненадовго.
У лівому повороті спортік ложить Шилова і Кресана.
Чекаємо з Колянчиком, бо користуватись падіннями — то мудацтво 80лвл.
Тягунок біля Чайки. Фініш близько, всі поглядають один на одного.
Я собі пам’ятаю, що за цим тягунком трохи розбитої дороги і далі спуск (це трохи не так) аж на фініш.
Та й щось колеса не бачу щоб підсісти. Тому нягую і валю, що є сил.
Почався спуск і тут несподівано рівняк — єєє такого у моїх планах не було! Де розбита дорога вниз? Кароч — щось я не те прикатав)))
Ще й промазав поворот. І всі за мною. Розвертаюсь — тепер я останній.
Викатуємнся на широкий розбитий асфальт вниз. Пацани починають давити.
Перекладаюсь трохи вперед.
Поворот на фінішну пряму — вона довша ніж я очікував.
Накатуєм матрасящий відвал шоссєрів. Ще й авто назустріч. Шоссєри тупили і зайняли всю ширину дороги, але якось розминулись.
Починається спринт.
Спартсмєнчік мудаковато виляє вправо-вліво. Їх що такого у спортшколах вчать?!
Я ліворуч, не можу знайти до кого підсісти, ще й це виляння. Трохи відстаю, бо краще останнім і цілим.
Гуральский накатує. Вмикаю легшу передачу і прискорююсь. Наближаюсь до спартсмєнчіка.
Все фініш.
Четвертий у спрінті. І перший у категорії.
Всім дякую за азартну і насичену гонку.
