Шурхіт листя на ХСМ Сабарів
Перемога на цікавій трасі у мальовничому лісі — чудове закриття сезону.
Хотілось закрити сезон гарною гоночкою.
Спочатку планувалось, що це буде KFD, там гарненько упоровся.
А тут гарна погода і дуже привабулював ХСМ у Сабарові.
І трансфер зручний — можна обернутись одним днем без ночівлі і без прикатки.
І я вакцинований — можна не боятись підхопити корону від попутників, на стартовій або від глядачів)))
Vaccinate or die!!!
Фоток з траси багато, але не моїх. Тому додаю рандомних фоточок.
Для підготовки — зробив кілька vo2max інтервалів по 4хв. Вангував подібне навантаження на марафоні.
Прилетіли з Женьою Шиловим і Дмитром Нагорняком (респект і уважуха — поїхав складнішу категорію, і заслужив приз від Святого Матрасія).
Швиденько зареєструвались і поїхав в ліс перевіряти байк і грунт.
Скоро там зустрів Шилова і трошки глянули трасу.
В мене трек. У Жеки — годинник.
Женя щось починає непокоїтись і тягнути на фініш. А ми на найдальшому кінці траси, там де прогон вздовж води.
Їдемо приблизно за азімутом.
Дивлюсь — 10:54!
Зустрічаємо місцевого — він заводить на стартову.
А там об’ява — 2 хвилини до старту!
Паніка!
Закидую фляги за горбик на початку лісу, щоб зручно підбирати і не втрачати момент в низині біля палатки.
Скидаю куртку — 30 сек!
Скидаю шорти — 15 сек!
Всі поїхали і я за ними.
А тут назустріч Пумба — виявляється 35 стартують через 2 хвилини.
Поїхали.
За мною Кирил Денисов, Пумба, інших не розгледів.
Вперед відразу летить пара місцевих.
Ну нехай летять. Якщо вони такі сильні, то я за ними не втримаюсь. А якщо не сильні, то скоро ми їх побачимо.
Кирил хоче наздоганяти, я кажу — спакойна, все буде.
Вже перед кам’яним торчем їх і побачили.
Один вийшов з кабіни у вертольотику з кочкою і піддоном внизу.
Ми залітаємо ту той вертоліт, і тут він вирішує перетягнути свого корча через тропу. Трохи волаємо, розминаємся без якихось проблем.
Наступний протримався недовго.
За вертольотиком пряма і лівий поворот вгору на торч.
Там і він вийшов з кабіни. І біжить вгору по тропі, перекриваючи траєкторію. Ну хто так робить? Трохи поволали — звільнив проїзд.
На наступному колі, хтось з них знову атакує у перший апхіл. І трохи віддаляється.
Кирилл — давай доганяти.
Я — спакуха! Все буде добре))
І на другому спуску, там де трек з розгону вклинюється на тропку вздовж ярка. Там ще треба вигальмовуватись перед перехрестям, бо сипушка і маленька сприжка. А треба повернути.
Ну чувак гарненько розігнався, провтичив точку гальмування і на залочених гальмах полетів розгрібати листя у ярок)))
Хехе)
У нього явно не такі класні покришки як в мене (Hutchinson Kraken + Skeleton).
Два кола я вів. І це збс — диктую свій темп. Не даю легким відірватись на апах, а мені ніхто не заважає на спусках. Такий був план — їхати рівно.
Тільки на колбасявих тропах додавав, щоб використовувати переваги підвіса Merida Ninety-Six — нехай хардтейли страждають і витрачають сили наздоганяючи.
На третьому колі вперед вийшов Кирил і нормально так зарядив. Тримаюсь за ним з усіх сил.
Кирилл сильний. Я був впевнений, що він мене дрюкне.
За нами видніються двоє у чорному, на бортах одного з них логотипи Merida-Escape (Іван Раско).
Спуск з дропом. Дроп я не прикатав, тож не стрибаю. Та й з правого об’їзду мені зручно заходити у наступний лівий поворот.
Тут є глядачі. І внєзапна рожевий цуцик (з тупими господарями) чимчикує через тропу. Поволав, гальма — жоден песик не постраждав.
Після 3го кола зупиняюсь замінити флягу. Кирил їде, за ним Іван.
Розкручуюсь по ровняку і наздоганяю Кирила до першого спуска. Де накатую і випадково виходжу вперед (я такого не планував).
І знову вмикаю свою шарманку — вгору рівно, вниз активно.
Спуски вже трошки прикатані, тож починає з’являтись невеликий зазор.
На “лисячих норах” гарно засвітив.
Вже прикаталось + дроппер.
Це мій шанс — не чекати і їхати на все бебло.
Що я і зробив. Скоро перестав бачити переслідувачів.
Пережив торчі. На траверсі з корінням впираюсь у квадріків — волаю, вони пропускають.
На рівняку вздовж води — переслідувачі далеко.
У наступний тягун — не видно нікого.
Довгий тягун — далеко!
Петлі “флешбек з Карпової” — за мною якийсь тіп у чорному на червоному байку. Хз хто то і звідки. Треба валити!
За прольотками від контра відпускаю гальма і вжж, по корінню на вертоліт. Класне місце. Вниз на ходах, там піддьоргую перед скельним виступом. І випулює нагору, з добрячою швидкістю, аж впираюсь у край дороги як в контр.
Підкрутити і без гальм через дамбу, вкластись у правий поворот на стежечку до ялинок. Пара міні вертольотиків і привіт коріннячко (хардтейли страждать!). Тут вже можна нарешті підняти дроппер і вйо у підйом, і на фініш за перемогою!
Дякую тим хто не приїхав)))
Гансу, що не задав скажений темп з старту який я б не втримав.
Біосу, який би їхав спокійно, а під кінець поїхав у точку за Гансом.
Траса гарна.
Сподобались:
+ мальовничий грабовий ліс з покривалом з жовтого листя
+ краєвиди з круч
+ класні сінгли
+ кам’яні секції
+ лисячі нори
+ довгі приємні тягуни
+ кусок з купою петель і трейлом вздовж ярка, тут ловив флешбек з Карпової Осені (Рівне)
+ сінгл між деревами, хоч там і не всюди вписувався з 800мм рулієм (Race Face Next R)
+ траверси над Бугом! і отой спуск по камінню, де треба контроль, щоб вписатись у поворот між камінням внизу.
+ піддон на прольотці
+ мімімішні хендмейд подаруночки у призах. Це така милота.
Не сподобалось:
- квадроцикли
- вильоти прольоток. Явно кантріли будували — кидає з подачєю під дупу.
- секція з памп-кочками. Коротка довжина хвилі і на швидкості просто пробамкував їх підвіскою. Качнути їх мій скіл не дозволяв.
- (тут 50/50) торчі відразу за спуском. Я спускав на 1–3, внизу докидав і страждав вгору. А 1–1 на спуску — то гарні шанси на переклюк у спицях.
Задоволений, тим як розклався на дистанції.
Старався тримати рівний темп.
Торчі їхав мінімально, аби виїхати і не сильно відстати. Сильно хвилювався через 36 зірку (забув поставити 34) — але якось витягував.
У тягуни їхав за приладами, у зоні vo2max.
1:04 між найшвидшим і найповільнішими колами. І більш менш рівна середня потужність на колах (300вт). Тільки на останньому 287вт і 34:21. А здавалось — навлюю на повну. Найвищий середній пульс — саме останнє коло.
Перед стартом мав 3 останні геля — 2х High5 та 1х Carbosnack — вистачило як раз.
Приїду ще!
А тепер сезон закрито — вмикайте сніг!
